Угода між ЄС та Україною про спрощений режим торгівлі завершується 5 червня, і деякі євродепутати вже заявили, що вона не буде продовжена. УКАБ розповідає, що думають українські експерти з цього приводу і якими можуть бути варіанти подальшого розвитку подій.
Торговий представник України Т. Качка вважає, що «український експорт підтримує європейських переробників, забезпечує цінову стабільність в ЄС та покриває дефіцити, а тарифи є найгіршим інструментом регуляції міжнародної торгівлі, тому основна увага має бути зосереджена на торговельних потоках. Україна також імпортує багато товарів з ЄС. Так, кожна вирощена в Україні курка має польську або німецьку ДНК. Тож і в середньостроковій, і у довгостроковій перспективі Україна є рішенням для багатьох викликів ЄС у сільському господарстві, оскільки є надійним партнером ЄС та дотримується всіх встановлених правил».
Українським аграріям важливо розуміти, що і на яких умовах вони зможуть експортувати до ЄС після 5 червня, щоб планувати сівбу. У Мінагрополітики заявляють, що переговори щодо продовження режиму торгівлі тривають із жовтня, і вільна торгівля може бути продовжена до прийняття довгострокового рішення, яким може бути стаття 29 Угоди про асоціацію. Вона «відкриває для ЄС в Україні шлях до прогресивної лібералізації безмитних квот і тарифних ставок і є ще одним елементом регулювання торгівлі», – вважають в УКАБ.
До 2022 р аграрний сектор забезпечував від 10% до 20% ВВП України, у 2024 р цей показник склав 15%. Галузь є одним з найважливіших джерел валютних надходжень та одним з найбільших платників податків. Торік аграрії забезпечили 11% податкових надходжень до місцевих бюджетів та експортували продукції на 25 млрд $, що склало 59% експорту України. Через війну Україна втратила традиційні ринки збуту (Азія, Близький Схід, Африка), тому суттєво наростила поставки до ЄС. Під час блокади портів торгівля з ЄС допомогла реалізувати агропродукції на 5 млрд $. Водночас 60% імпорту Україна купує в ЄС (техніку, насіння, ЗЗР, паливо та інше).
Проте перемовини щодо статті 29 потрібно завершити до червня 2025 року, інакше українська торгівля з ЄС автоматично повернеться до версії DCFTA 2021 року з понад 20 безмитними квотами, з імпортними тарифами та торговими бар’єрами, що створить економічну проблему для України. У цьому випадку до кінця 2025 р Україна втратить до 3,3 млрд € валютних надходжень, 2,5% ВВП та до 4,15% податкових надходжень, – порахували в УКАБ.
Наразі українські порти можуть працювати лише з насипними продуктами, а всі готові до вживання та упаковані продукти експортуються «Шляхами солідарності» через ЄС, тому вітчизняним аграріям буде важко диверсифікувати експорт. Це знижує конкурентоспроможність української продукції та підвищує вартість логістики.
Подальші умови торгівлі з ЄС експерти УКАБ бачать у продовженні поточного режиму з переглядом переліку чутливих товарів, до якого зараз включені м’ясо птиці, яйця, цукор, мед, овес, крупи та кукурудза.
Останнім часом в ЄС почастішали спалахи пташиного грипу, тому продукція українських птахівників підтримує європейських споживачів та стабілізує ціни. На тлі зменшення виробництва цукру в ЄС у 2021-2022 р ціни на нього виросли до 800 €/т, але поставки цукру з України стабілізували ринок. Потреба в імпорті цукру в ЄС зберігатиметься й надалі, а Україна може швидко забезпечити його поставки обсягом до 500 тис т. Крім того, Україна забезпечує ¼ імпорту меду до ЄС, потреба в якому оцінюється у 170 тис т на рік. Експорт кукурудзи до ЄС у 2014 р склав 7 млн т, а у 2019 виріс до рекордних 14 млн т. Торік рф також стала одним з основних постачальників кукурудзи до ЄС, а до 2035 р вона буде найбільшим виробником зернових у світі. За оцінками Єврокомісії, до 2035 р ЄС потребуватиме 20 млн т кукурудзи на рік, частину з яких зможе поставити Україна.
Експерти УКАБ називають три можливі сценарії подальшого розвитку ситуації:
Генеральний секретар Європейського комітету зв’язків з питань торгівлі сільськогосподарською та агропродовольчою продукцією (CELCAA) Еліс О’Донован заявила, що з огляду на те, що Україна неминуче стане членом ЄС, краще «вже зараз взяти її сільське господарство під крило ЄС, щоб забезпечити плавний перехід».
Джерело: GrainTrade
