Спадковий вівчар Микола Лунка із села Орлівка, що на Одещині, досі виготовляє овечу бринзу так, як робили це його пращури. Закваску для бринзи виготовляють за старовинним рецептом — з ферментів шлунку ягня.
Нині чоловік тримає отару овець у понад 400 голів, з них 214 дійних.
Про це ідеться у сюжеті Юг.Today.
За рядом причин на півдні Одещини такий вид тваринництва як вівчарство наразі опинився під загрозою зникнення. Микола каже, тримати стало не вигідно, бо вовна продається на копійки. Залишається тільки ягнята та молоко.
Однак, фермер продовжує родинну справу. Основний дохід — м'ясо, вовна, та овеча бринза. Виготовляють її за рецептами та технологіями, що збереглись від пращурів.
«Після всіх процедур віджиму молочної заготівлі для бринзи, етнічні молдавани з залишків сироватки виготовляють традиційну Урду — її просто варять у великому казані на соморобній пічці мазанці», — ідеться у сюжеті.
Загалом у Миколи виходить надоїти близько 30 л молока.
«Якщо ми готуємо назиму, варимо розсіл, чекаємо поки охолоне і ставимо бринзу туди. Зберігаємо в банках чи в посудині, стоїть всю зиму», — розповів Микола.
Раніше в селі було 14 отар. Зараз з крупних отар залишилось 2, решта по кілька десятків та одиниць овець тримають. Повідомляється, за тонну вовни закупівельники дають вівчарам 7 тис грн, при тому, що тюк сіна на зиму коштує близько тисячі гривень.
Джерело: Zemliak.com