Учасники фондового ринку уважно спостерігають за всіма новинами, намагаючись знайти хоч якусь логіку в діях Трампа. Проте він заявив, що не планує знижувати або скасовувати мита для жодної країни, оскільки це суперечитиме захисту американських економічних інтересів. Білий дім підтвердив, що Трамп має намір накласти вето на законопроєкт, який обмежує його повноваження у сфері митної політики. А Китай заявив, що не підкориться новим тарифним ультиматумам Трампа і посилить боротьбу.
Азіатські фондові ринки почали понеділок різким падінням на тлі заяви Трампа про введення додаткового 50% мита для Китаю, якщо той не скасує тариф у 34%, запроваджений у відповідь на тарифну політику Вашингтону.
Фондовий індекс MSCI Asia Pacific Index, що охоплює компанії з високою та середньою капіталізацією у 13 країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону, вчора обвалився на понад 7%, що стало найгіршим показником з 2008 р. Найбільше постраждали акції китайських компаній. Основний показник китайських акцій, що торгуються на біржі в Гонконгу, знизився на понад 10%.
Пізніше американські біржі різко виросли на тлі чуток про можливе відтермінування Трампом введення мит на 90 днів, але коли Білий Дім спростував це, то котирування знову обвалились до рівнів закриття п’ятниці.
Протягом сесії індекс Dow Jones впав та виріс на 6,5% або 2595 п, що стало найбільшим в історії денним коливанням, проте за підсумками торгів знизився на 0,91% до 37965,6 п. Індекс S&P 500 протягом торгів падав та зростав на 4,7%, але закрився зниженням на 0,23%. Високотехнологічний Nasdaq падав та зростав на 5%, а закрився підвищенням на 0,1%.
Загальноєвропейський індекс STOXX 600 падає чотири сесії поспіль, і вчора знизився ще на 5,8%, наближаючись до найбільшого денного падіння з початку пандемії COVID-19. Найбільше у єврозоні постраждав індекс Німеччини, чутливий до торгівлі, впавши на 6,1%.
Країни ЄС найближчими днями планують ввести імпортні мита на товари з США на суму до 28 млрд $ у відповідь на введені Трампом 25% мита на європейські сталь, алюміній та автомобілі та 20% на всі інші товари з 9 квітня. Єврокомісія пропонує ввести тарифи на американське м’ясо, крупи, вино, деревину, одяг, бурбон та побутові товари (техніка, туалетний папір, жуйки та інші). Голосування по даному переліку пройде 9 квітня.
Свою відповідь на тарифну війну США вже підготував Китай. Народний банк КНР заявив, що повністю підключить систему транскордонних розрахунків у цифрових юанях до десяти країн АСЕАН і шести країн Близького Сходу, тому 38% обсягу світової торгівлі обійде систему SWIFT, де домінує долар США, і буде безпосередньо працювати за допомогою технології блокчейн.
Розроблений Китаєм цифровий валютний міст скоротив швидкість клірингу платежів до 7 секунд, тоді як SWIFT проводить транскордонні платежі з 3-5-денною затримкою. У першому тесті між Гонконгом і Абу-Дабі компанія заплатила близькосхідному постачальнику цифровими юанями. Кошти більше не проходили через шість банків-посередників, а надійшли в режимі реального часу через розподілену книгу, а комісія за обробку знизилася на 98%. На тлі нового «миттєвого платежу» традиційна клірингова система, де домінує долар США, вже виглядає незграбною. Технологія блокчейну, яка використовується цифровим юанем, не лише робить транзакції доступними для відстеження, але й автоматично забезпечує дотримання правил боротьби з відмиванням грошей.
Сьогодні 87% країн світу завершили адаптацію системи цифрових юанів, а масштаби транскордонних платежів перевищили 1,2 трильйона доларів США. Поки Сполучені Штати обговорюють, чи загрожує цифрова валюта статусу американського долара, Китай тихенько побудував цифрову платіжну мережу, яка охоплює 200 країн. Ця тиха фінансова революція стосується не лише монетарного суверенітету, а й визначає, хто може контролювати життєвий шлях майбутньої глобальної економіки.
Джерело: GrainTrade
