На тлі нових тарифних війн адміністрація США намагається збільшити поставки американської агропродукції до Індії, при чому найбільше вона зацікавлена в експорті сої, кукурудзи та бавовни.
Нагадаємо, що США є найбільшим світовим експортером вказаних товарів, сукупна вартість експорту яких у 2022 р склала 62 млрд $.
Водночас Китай є основним покупцем американської сої, бавовни та кукурудзи, хоча й скоротив з 2022 по 2024 р імпорт сої з 17,9 до 12,8 млрд $, бавовни – з 2,9 до 1,5 млрд $, а кукурудзи – з 5,2 млрд $ до 328 млн $. У 2023 р найбільшими покупцями американської кукурудзи стали Мексика та Японія.
В цьому контексті дуже цікавим є новий звіт Служби економічних досліджень МСГ США (USDA) під назвою «Зростання попиту на продукти тваринного походження і корму в Індії».
В ньому прогнозується збільшення споживання в Індії продуктів тваринного походження – молока, яєць, риби та м’яса – по мірі зростанням населення та ВВП на душу населення, що у свою чергу, призведе до посилення попиту на корми та, зрештою, необхідності імпорту інгредієнтів для них, зокрема кукурудзи та сої до 2030-х років.
Очікується, що в разі «швидкого» зростання доходів на 6,6% на рік внутрішнє споживання кукурудзи в Індії виросте з 34,7 млн т у 2022-23 роках до 98 млн т у 2040 р та 200,2 млн т у 2050 р. В разі зростання доходів на 4,6% на рік внутрішнє споживання виросте до 62,8 млн т у 2040 р та 93 млн т у 2050 р. Споживання соєвого шроту також виросте з 6,2 млн т у 2022-23 роках до 30,9 млн т у 2040 р та 68,3 млн т у 2050 р в разі «швидкого» зростання доходів і до 17,7 млн т та 28,3 млн т в разі «помірного».
Для задоволення попиту у сценарії «швидкого» зростання доходів потрібно буде імпортувати 46 і 134 млн т кукурудзи та 19 і 53 млн т соєвого шроту в 2040 і 2050 роках відповідно. Якщо зростання доходів буде «помірним», то імпорт кукурудзи складе 11 млн т у 2040 р та 26 млн т у 2050 р, а соєвого шроту – 6 млн т та 13 млн т відповідно.
Наразі Індія є величезним потенціальним ринком збуту для американської кукурудзи та соєвих бобів, тоді як Китай скорочує імпорт або віддає перевагу іншим постачальникам, таким як Бразилія та Аргентина. Проте введення Трампом з 2 квітня дзеркальних мит на індійський експорт може дещо ускладнити ситуацію.
Джерело: GrainTrade