Нова адміністрація США намагається збільшити поставки агропродукції до Індії

Нова адміністрація США намагається збільшити поставки агропродукції до Індії

На тлі нових тарифних війн адміністрація США намагається збільшити поставки американської агропродукції до Індії, при чому найбільше вона зацікавлена в експорті сої, кукурудзи та бавовни.

Нагадаємо, що США є найбільшим світовим експортером вказаних товарів, сукупна вартість експорту яких у 2022 р склала 62 млрд $.

Водночас Китай є основним покупцем американської сої, бавовни та кукурудзи, хоча й скоротив з 2022 по 2024 р імпорт сої з 17,9 до 12,8 млрд $, бавовни – з 2,9 до 1,5 млрд $, а кукурудзи – з 5,2 млрд $ до 328 млн $. У 2023 р найбільшими покупцями американської кукурудзи стали Мексика та Японія.

В цьому контексті дуже цікавим є новий звіт Служби економічних досліджень МСГ США (USDA) під назвою «Зростання попиту на продукти тваринного походження і корму в Індії».

В ньому прогнозується збільшення споживання в Індії продуктів тваринного походження – молока, яєць, риби та м’яса – по мірі зростанням населення та ВВП на душу населення, що у свою чергу, призведе до посилення попиту на корми та, зрештою, необхідності імпорту інгредієнтів для них, зокрема кукурудзи та сої до 2030-х років.

Очікується, що в разі «швидкого» зростання доходів на 6,6% на рік внутрішнє споживання кукурудзи в Індії виросте з 34,7 млн т у 2022-23 роках до 98 млн т у 2040 р та 200,2 млн т у 2050 р. В разі зростання доходів на 4,6% на рік внутрішнє споживання виросте до 62,8 млн т у 2040 р та 93 млн т у 2050 р. Споживання соєвого шроту також виросте з 6,2 млн т у 2022-23 роках до 30,9 млн т у 2040 р та 68,3 млн т у 2050 р в разі «швидкого» зростання доходів і до 17,7 млн т та 28,3 млн т в разі «помірного».

Для задоволення попиту у сценарії «швидкого» зростання доходів потрібно буде імпортувати 46 і 134 млн т кукурудзи та 19 і 53 млн т соєвого шроту в 2040 і 2050 роках відповідно. Якщо зростання доходів буде «помірним», то імпорт кукурудзи складе 11 млн т у 2040 р та 26 млн т у 2050 р, а соєвого шроту – 6 млн т та 13 млн т відповідно.

Наразі Індія є величезним потенціальним ринком збуту для американської кукурудзи та соєвих бобів, тоді як Китай скорочує імпорт або віддає перевагу іншим постачальникам, таким як Бразилія та Аргентина. Проте введення Трампом з 2 квітня дзеркальних мит на індійський експорт може дещо ускладнити ситуацію.

Джерело: GrainTrade

Залишити відповідь